У вересні 2019 року компанія Unicheck долучилась до створення рекомендацій для Кабінету Міністрів України щодо забезпечення ліквідації корупційних схем у різних галузях. Ці рекомендації уряд зможе застосувати, працюючи над викоріненням корупції — однієї з найбільш болючих тем для українського суспільства.

Детальніше ознайомитися з ними можна у збірнику матеріалів конференції «100+ корупційних схем: антикорупційний порядок денний для уряду та громадськості».

Очевидно, що серед інших були підняті питання, які стосуються системи освіти: створення національного репозитарію, запровадження систем управління навчанням, публікація неякісних наукових статей, присудження ступенів за дисертаційні роботи з наявністю плагіату чи інших порушень академічної доброчесності та скасування цих ступенів. Наявність останніх питань в цьому переліку підтверджує, що проблема плагіату стосується не лише якості освіти, але ще й корупційних схем в освітньо-науковій діяльності.

А невдовзі може бути прийнятий законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України №2299, який містить норму, що стосується питання плагіату в кваліфікаційних роботах, наявність якого може призвести до не отримання диплому про вищу освіту.

Отже, ми пропонуємо розібратись, про що, власне, йдеться у пункті законопроєкту та як це вплине на освітні процеси загалом. Ось положення, яким вносяться зміни до чинного законодавства і яке регламентує необхідність перевірки наявності у кваліфікаційних роботах фактів плагіату та фальсифікації:

«Рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації може бути скасоване закладом вищої освіти у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема академічного плагіату, самоплагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Потенційна редакція абз. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про вищу освіту» відповідно до законопроєкту №2299.

Звісно, у майбутній нормі закону мова йде не лише про академічний плагіат, але проблема академічного плагіату в кваліфікаційних роботах, дипломах, дисертаціях чітко виведена законодавцем на передній план. Про цю проблему ми постійно чуємо в інформаційному просторі, а ЗМІ неодноразово висвітлювали резонансні випадки неправомірних текстових запозичень у роботах представників влади та публічних осіб у різних країнах.

Що робити?

На думку Unicheck, якщо запровадити інноваційні технології в освітні процеси та почати перевірку кваліфікаційних робіт та наукових статей на плагіат, зникнуть одразу декілька проблем:

1. Впровадження спеціалізованого програмного забезпечення для незалежного оцінювання, рецензування та антиплагіатних перевірок публікацій у наукових журналах, що значно підвищить їх якість і фаховість.

2. Максимальне впровадження системи управління навчанням як єдиного освітнього діджитал середовища та інтеграція з нею програмних продуктів, які використовує заклад освіти. Це спростить процеси управління та контролю і підвищить прозорість навчання.

3. Запровадити загальнонаціональну електронну базу академічних текстів — національний репозитарій. З можливістю індексації повнотекстових електронних версій академічних праць у репозитарії пошуковими системами (пошуковими ботами).

4. Використання антиплагіатних систем як частини механізму оцінки якості всіх кваліфікаційних робіт.

Безумовно, перевірка на плагіат потрібна, але вона не має стати каральним інструментом або універсальною пігулкою. Навпаки — це показник успішності спільної роботи здобувача та наукового керівника. Крім того, слід розуміти, що навіть якщо система у підсумковому звіті сигналізує про високий рівень текстових запозичень — це може бути зумовлено природою дослідження, і в таких роботах буде відсутнє порушення норми майбутнього закону.

Наведемо приклад: якщо дипломна студента юридичного факультету на кримінально-процесуальну тематику міститиме цілий ряд витягів та цитат з діючого кримінально-процесуального законодавства, які програмний продукт визначатиме, як текстове запозичення, то за умови правильного оформлення таких запозичень із вказівкою на джерела жодного порушення студент не допустить. Навпаки, він напише роботу, яка буде відповідати завданню наукового керівника. Але хочемо звернути увагу, що питання актуальності такого завдання і обсягів таких запозичень є окремою темою для обговорення та оцінки.

На нашу думку, критично важливим є формування у здобувачів освіти навичок дотримання правил академічного письма та принципів академічної доброчесності ще від початку навчання в школі, або хоча б з перших курсів навчання в ЗВО — так освітня система поступово привчала б студентів до самостійного написання письмових робіт та, у майбутньому, курсових, дипломів, дисертацій.

Такий системний підхід залишив би без прибутку так звані «біржі студентських робіт і дисертацій», що надають напівлегальні послуги з написання робіт для студентів. Оскільки здобувач, знаючи про постійну перевірку власних робіт на наявність плагіату та інших порушень академічної доброчесності, розумітиме: звертатися до таких «бірж» просто немає сенсу.

Перевірка роботи на плагіат — це актуальна тенденція в світовій освіті і науці. Антиплагіатними сервісами користуються у всьому світі і це стає звичним для наукового процесу. Кожен заклад вищої освіти має опанувати новітні технології та полегшити роботу викладачів і наукових керівників, навчання студентів та здобуття наукових ступенів.

Unicheck — онлайн-сервіс пошуку плагіату, який перевіряє текстові документи на наявність запозичених частин тексту з відкритих джерел в Інтернеті чи внутрішньої бази документів користувача.

Андрій Сідляренко, Unicheck Україна