Коментар Першого заступника Міністра освіти і науки Інни Совсун газеті «Сегодня», 21.04.2015 року

МОН скоротить перелік спеціальностей в українських ВНЗ: чим загрожує операція «укрупнення»

Нововведення полегшить навчання, але залишить багатьох без роботи

Нещодавно МОН заявило про намір скоротити перелік спеціальностей в українських вишах. Деякі з них залишаться тільки у вигляді спеціалізацій і будуть вивчатися як поглиблене занурення в предмет. За словами фахівців, причин для цього декілька: студентам тепер буде простіше переводитися в закордонні виші, а у випускників зникне проблема того, що їх вузька спеціальність не потрібна роботодавцям. Звичайно, нововведення залишає і багато питань: якщо з першокурсниками все просто, то із змінами програм для хлопців, які вже відучилися рік або два і встигли здати частину іспитів, ще все вирішується і буде оприлюднено найближчим часом.

"ВПИСАТИСЯ" В ЄВРОПУ

Спроба урізати спеціальності з 150 до 60-80, спочатку заявлених МОН, не вдалася. За словами першого заступника міністра освіти Інни Совсун, скоротили їх тільки до 109. "Перед нами стояло завдання зрозуміти, наскільки відрізняється програма зі схожими спеціальностями і чи зможемо ми вже в майбутньому навчальному році переформатувати навчальний процес. Наприклад, у вишах України ми нарахували рекордну кількість IT-спеціальностей – 12, але при цьому чим відрізняються, скажімо, "комп'ютерні науки" від "інформатики", ніхто відповісти не може. Злиття спеціальностей також чекають такі напрямки, як "Електрична інженерія", "Виробництво і технології", "Сфера обслуговування" тощо. Порівнюючи програми, ми бачили, що серед них були такі, де два-три курси викладають одне і те ж, і тільки в останні роки навчання програма розходиться. Ось з таких спеціальностей і чекала робота по злиттю, переформатування кафедр тощо. Випускникам, які вивчилися за "злитою" спеціальністю, видаватиметься диплом більш узагальненого варіанту, а сама спеціальність, швидше за все, стане спеціалізацією – вивчати її будуть з третього курсу", – розповідає Інна Совсун.

БЕЗ ПРОБЛЕМ. Подроблені спеціальності були проблемою для українських студентів. "Роботодавець найчастіше відмовляє вузькопрофільному фахівцю, якщо, припустимо, його профіль тимчасово не затребуваний", – пояснює директор HR-департаменту однієї з київських компаній Ольга Орленко. Друга причина укрупнення – можливість вчитися і шукати роботу за межами України. "Багато наших спеціальностей іноземцям незрозумілі – у міжнародному класифікаторі їх немає. Укрупнення спеціальностей – можливість "вписатися" в Європу", – пояснила експерт.

ДЕРЖАВА ЗЕКОНОМИТЬ

До обговорення скорочення спеціальностей МОН привернуло економістів, бізнесменів, роботодавців тощо. Всі прийшли до висновку, що "спресовувати" спеціальності потрібно, і у всіх були свої аргументи. "Приймаючи на роботу вузького спеціаліста, роботодавець програє: крок вліво – крок вправо може виявитися новачкові не до снаги. Для нас укрупнення означає, що ми будемо отримувати всебічного фахівця", – зазначили в Асоціації роботодавців України.

А ось кого така перспектива, м'яко кажучи, не порадувала, так це самі вищі навчальні заклади. Там злякалися масових скорочень і, треба сказати, цілком обґрунтовано. "Через те, що в деяких вишах спеціальності були створені штучно, під кафедри, професорів та наукові навчальні поради, одну і ту ж лекцію читають кілька викладачів у різних групах замість того, щоб її провів один викладач, але для більшої аудиторії. Тому скорочення неминучі. Викладачам це загрожує в меншій мірі, а ось завідувачі кафедрами постраждають, адже нинішньої кількості кафедр вже не буде", – пояснює Совсун. За словами заступника міністра, цей захід дозволить не тільки заощадити кошти, але і залишити тільки найсильніших викладачів.

ПРІОРИТЕТНІСТЬ ВИШІВ

Ще одна зміна, яка очікується в новому навчальному році: вступ до вишів відбуватиметься на підставі певних абітурієнтом пріоритетних спеціальностей. У МОН пояснюють, що так хочуть перемогти плутанину при зарахуванні надійшли. Тепер до питання вступу доведеться підходити з максимальною відповідальністю. "Вступник визначає пріоритетність вишів, і йому підбирається максимально вигідний варіант (із зазначених ним 15) того, куди він може вчинити. При цьому інші відсікаються, і абітурієнт роздумувати вже не зможе. Наприклад, якщо для нього пріоритет номер один – факультет права університету Шевченка, і він проходить туди по балах, то його чекають саме там, навіть якщо він пройшов ще в 5 вишів. Якщо в Шевченка абітурієнт не проходить, зате пройшов у другий за пріоритетністю виш, то всі інші відсікаються (і так до 15-го). Ми зараз працюємо над програмним забезпеченням, щоб здійснити цей принцип і студентам не довелося блукати в 15 списках. При системі трьох хвиль зарахування був бардак – при ній хто перший куди добіжить, той і вчинив. Було багато випадків, коли діти з більш високими балами бачили, що зарахували когось з більш низькими, оскільки вони прийшли першими або дали хабар. Нова модель створена, щоб знайти оптимальний варіант, а всі інші відмінусувати", – розповідає Совсун.

НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Зараз формуються програми на навчальний рік 2015-2016. "В основних параметрах програм прописано, що повинен знати і вміти студент. Ця частина залишиться незмінною, а ось освітньо-професійні програми (з переліком предметів та дисциплін, які потрібно читати по спеціальності) діяти перестануть. "Ми дамо вишам можливість самим скласти перелік, який конкретно в своєму навчальному закладі вони вважатимуть більш раціональним і розумним. Крім того, нововведення допоможе і знизити навантаження на викладачів – ставку скоротять до 600 годин (могло бути і 800, і 900 – у всіх по-різному). Це, звичайно, не 200-300 європейських, але все ж. Штучно роздувати дисципліни вишам буде невигідно, тому що у них бюджет обмежений", – розповіли в МОН. Ще одне нововведення – скорочення самих дисциплін. "Протягом року студент повинен слухати не більше ніж 16 дисциплін (зараз – 20-25) і не більше ніж 8 на семестр (зараз – 10-16)", – пояснила Совсун. Крім цього, розробляється механізм, що дозволить студентам вибирати чверть з цих дисциплін.