9 листопада свято розвитку державної мови – День української писемності та мови! Пам’ятаймо, що мова – це важливо! Мова – душа народу! Слово рідне — це ДНК нації, «філософія серця»! Популяризуймо українське слово!

З цієї нагоди пропонуємо згадати рядки вірша Миколи Лотоцького «Мова».

Не говори: в нас мова солов’їна

Бо мова вище, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Глибинна таємниця правіків.

Вона нуртує джерелом криничним,

Із попелища феніксом встає.

Для нації вона гарант на вічність,

Тому її так люто ворог б'є.

Все заберуть, а залишилось слово.

Знов до життя повернемося ми.

Лише тому, що не пропала мова,

То й ми ще наче люди між людьми.

Без мови – не створити нам держави,

Доріг тернистих – не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві –

Стіною стань і мову захисти!

Річ не про те, що мова солов'їна,

Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Космічна нерозгаданість віків.