28 жовтня 2025 року всупереч складним умовам воєнного часу відбулася ХІХ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю до Дня української писемности й мови «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі». У тяжкий для України час тримаємо кордони рідного слова на мовному фронті, залучаючи до оборони памолодь, щоби зберегти духовний цвіт української нації.

Розпочала конференцію завідувачка кафедри культури української мови факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Світлана Шевчук, яка окреслила стан буття української мови в умовах повномасштабної війни і зазначила, що нині маємо можливість зібратися завдяки героїзму, відданості наших воїнів, які захищають Україну. Мова – це щит, броня, основа української нації і відповідальність кожного. Світлана Володимирівна оголосила хвилину мовчання на вшанування пам’яті про українських воїнів, які віддали життя за Україну.

Щирими й теплими словами відкрив пленарне засідання проректор з наукової роботи Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (далі – УДУ імені Михайла Драгоманова), доктор фізико-математичних наук, професор Григорій Торбін і зазначив, що українська мова – кордон національної безпеки, це голос нашої незламної нації, що звучить крізь століття боротьби за свободу і незалежність. Це наше серце, що пульсує в кожному слові. Сьогодні ми українською захищаємо свою землю, своє майбутнє, свою історію. Вона об’єднує нас і дає силу протистояти ворогам, бо ж у кожному її реченні – дух нескореного народу.

Декан факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка УДУ імені Михайла Драгоманова, доктор філологічних наук, професор Анатолій Висоцький наголосив на мовному законодавстві України щодо використання мови країни-агресора.

Академіки ГО «Національна академія наук вищої освіти України» чимало років поспіль беруть активну участь у пленарному засіданні конференції, зокрема професорка кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, докторка медичних наук Валентина Мойсеєнко, яка у своєму виступі увиразнила актуальні проблеми української медичної термінології, закцентувавши на аспектах професійної комунікації під час підготовки працівників сфери охорони здоров’я : лікарів і медичних сестер.

Мову як стрижневу ознаку держави схарактеризував професор кафедри публічно-правових дисциплін і міжнародного права Навчально-наукового інституту права та політології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, академік Української академії історичних наук, доктор історичних наук Богдан Андрусишин.

Петро Чернега, професор кафедри історії та етнології України, доктор історичних наук визначив проблеми дослідження прадавности української мови, спричинивши тим самим палку дискусію.

Учасниками конференції також були Леся Панченко, вчена секретарка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидатка філософських наук, професорка; Тетяна Жижко, начальниця Центру по роботі з персоналом, начальниця відділу кадрів, заслужена працівниця освіти України, докторка філософських наук, професорка; Алла Романчук, начальниця Навчально-методичного центру Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидатка педагогічних наук, доцентка; Станіслав Цибін, голова Первинної профспілкової організації Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидат політичних наук, доцент; Людмила Савенкова, директорка наукової бібліотеки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, заслужена працівниця культури України, кандидатка педагогічних наук, професор; Іван Забіяка, старший науковий співробітник Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, журналіст, кандидат історичних наук.

Лариса Кузнецова, кандидатка юридичних наук, доцентка Національної академії внутрішніх справ проаналізувала в логіко-семантичному аспекті поняття «хуліганство» та його законодавче визначення.

Справжнім дарунком для всіх присутніх у конференц-залі та учасників, що приєдналися дистанційно, став музичний виступ запрошеного гостя Андрія Міцая, соліста Національної заслуженої капели бандуристів України імені Георгія Майбороди, члена Всеукраїнської музичної спілки, члена Національної спілки кобзарів України, волонтера, який спочатку виголосив промову, у якій схарактеризував українську мову як зброю національної ідентичности й опору в сучасній війні. Бандура – це не просто музичний інструмент, а голос душі, що звучить крізь віки, символ української свободи та нескорености, української культури. Вона поєднує минуле й сучасність. Бандура – то серце української музики, що б’ється в ритмі народних традицій. Вона супроводжувала українців у найважливіші моменти життя. Її музика стала саундтреком до історії народу…

Суголосним з виступом талановитого артиста став виступ Катерини Саболти, здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського Українського державного університету імені Михайла Драгоманова «Питомі українські слова сфери музики і їх актуалізація на сучасному етапі».

Підсумовуючи виступи доповідачів, Анатолій Васильович і Світлана Володимирівна звернулися до учасників і слухачів конференції, чи є ще охочі висловитися, на що й відгукнувся здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти історичного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Олександр Чернов, логічно завершивши пленарне засідання промовою «Мова – коріння нації, здатне повернути нам самих себе».

Висловлюємо щиру вдячність модераторові конференції – старшому лаборанту кафедри культури української мови Олександрі Герасименко, завдяки якій захід відбувся на найвищому технічному рівні.

Направду, мова – основа самобутности, лінія оборони, фундамент незламности. Боротьба за вільне рідне слово перетворює мову на код нації. Тож формуймо українськомовну залежність, обстоюймо національні позиції словом – проникливим, чіпким, влучним, ошатно-глибоким, соковитим, живучим, сильним. І доки звучить українське слово, доти живе Україна!