Вербицький В.В.

Інноваційні процеси в нормативно-правових документах в системі освіти і науки України

(основні аспекти нормативних документів)

 

УКАЗ Президента України №223/2021

«Про деякі питання підтримки розвитку освіти, науки та спорту»

1. Утворити Раду Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

 

2. Затвердити Положення про Раду Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

 

3. Основним завданням Ради є підготовка та внесення Президентові України пропозицій щодо надання підтримки із Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту (далі – Фонд Президента України) для:

• продовження навчання молоді за програмами підготовки магістрів, докторів філософії та докторів наук у провідних вітчизняних закладах вищої освіти та наукових установах і за кордоном;
• стажування молоді у провідних іноземних закладах вищої освіти та наукових установах;
• участі молоді в міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях;
• залучення науково-педагогічних і наукових працівників іноземних закладів вищої освіти та наукових установ, відомих громадських діячів для участі в науково-педагогічній і науковій роботі у закладах вищої освіти, наукових установах України;
• заохочення молоді за досягнення в освітній діяльності (у тому числі учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали найвищі результати, переможців всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, переможців міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів), а також у науковій та спортивній діяльності;
• реалізації проектів, у тому числі проектів інноваційних освітніх технологій та цифрової трансформації, у сферах освіти, науки та спорту.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 24 березня 2021 р. № 305

Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

 

Засновник (засновники) закладів освіти забезпечують безоплатне гаряче харчування в державних і комунальних закладах освіти за рахунок коштів відповідних бюджетів відповідно до встановленого в закладі освіти режиму (кратності) харчування для:

• дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування;
• дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах);
• дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;
• учнів закладів освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, що проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
• дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
• дітей з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.

 

Організація харчування, а також ведення відповідної документації може здійснюватися за допомогою автоматизованої системи.

 

Приміщення для прийому їжі (їдальня), організація в разі наявності лінії роздачі їжі здобувачам освіти/дітям повинні сприяти здоровому вибору у харчуванні. Близько 75 відсотків обраної їжі повинні бути продуктами рослинного походження. Овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди доцільно розташовувати на початку лінії роздачі їжі.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 24 березня 2021 р. № 365

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України

від 30 грудня 2015 р. № 1187

 

ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ

провадження освітньої діяльності

 

Ліцензуванню підлягають такі види освітньої діяльності:

на рівні вищої освіти - за певним рівнем вищої освіти (початковий (короткий цикл), перший (бакалаврський), другий (магістерський), третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий), за освітніми програмами, що передбачають присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання на певному рівні вищої освіти.

Ліцензування діяльності закладів вищої освіти (за винятком наукових установ), що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої освіти за третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) рівнем, здійснюється за умови наявності у закладу освіти ліцензії на провадження освітньої діяльності за другим (магістерським) рівнем вищої освіти;

у сфері післядипломної освіти - підвищення кваліфікації або підготовка в інтернатурі за відповідною спеціальністю.

Ліцензуванню підлягає освітня діяльність з підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якої передбачена законом, з підготовки в інтернатурі;

на рівні фахової передвищої освіти - за відповідною спеціальністю, з підготовки іноземців та осіб без громадянства за акредитованими спеціальностями;

на рівні професійної (професійно-технічної) освіти - за професіями або класом класифікаційного угруповання Національного класифікатора професій ДК 003:2010 (у разі ліцензування освітньої діяльності, що провадиться на виробництві) з первинної професійної підготовки, професійно-технічного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації на першому (початковому), другому (базовому), третьому (вищому) рівні професійної (професійно-технічної) освіти;

на рівні повної загальної середньої освіти - за певним рівнем повної загальної середньої освіти (початкова освіта, базова середня освіта, профільна середня освіта);

на рівні дошкільної освіти - за рівнем дошкільної освіти;

у сфері позашкільної освіти. Ліцензування провадження освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти може здійснюватися за рішенням засновника (засновників) закладу позашкільної освіти, засновника (засновників) іншої юридичної особи, що забезпечує (забезпечуватиме) здобуття позашкільної освіти, фізичної особи - підприємця, яка забезпечує (забезпечуватиме) здобуття позашкільної освіти.

Під час ліцензування встановлюється спроможність здобувача ліцензії (ліцензіата) провадити освітню діяльність відповідно до встановлених цими Ліцензійними умовами вимог.

 

У разі запровадження дистанційної форми навчання ліцензіат повинен додатково дотримуватися вимог до кадрового і навчально-методичного забезпечення дистанційної форми навчання, а також забезпечити створення і функціонування системи управління дистанційною формою навчання та веб-ресурсами освітніх компонентів (навчальних дисциплін (освітніх програм).

 

Ліцензіат забезпечує зберігання документів:

копії яких подавалися до органу ліцензування;

які підтверджують достовірність даних, що зазначалися здобувачем ліцензії (ліцензіатом) у документах, які подавалися органу ліцензування;

які підтверджують здійснення оплати за видачу ліцензії.

Документи зберігаються відповідно до встановленого для них строку зберігання, але не менше десяти років, у тому числі в разі анулювання ліцензії, її переоформлення або звуження провадження освітньої діяльності.

 

Для науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників, які здійснюють освітній процес, для галузей знань “Освіта/Педагогіка”, “Культура і мистецтво”, спеціальностей “Журналістика”, “Архітектура та містобудування” почесні звання “Народний артист”, “Народний художник”, “Народний архітектор”, “Народний вчитель”, “Заслужений діяч мистецтв”, “Заслужений тренер України”, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України” прирівнюються до вченого звання професора, почесні звання “Заслужений артист”, “Заслужений художник”, “Заслужений архітектор”, “Заслужений вчитель”, “Заслужений працівник культури”, “Заслужений майстер спорту України”, “Заслужений працівник освіти”, “Заслужений майстер народної творчості України”, “Заслужений журналіст” - вченого звання доцента.

 

Перелік документів, які подає здобувач ліцензії (ліцензіат) для започаткування (розширення) провадження освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 19 травня 2021 р. № 497

Про атестацію здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту

 

На засіданні Уряду затверджено порядок у новій редакції щодо атестації здобувачів у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту на ступінь фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях та перелік спеціальностей, за якими буде здійснюватися ЄДКІ.

Зміни до чинного документа зумовлені необхідністю приведення його у відповідність до Законів України «Про вищу освіту» та «Про фахову передвищу». Раніше документ регулював проведення ЄДКІ виключно для другого (магістерського) рівня. Тепер за деякими спеціальностями ЄДКІ також може проводитися за ступенем фахової передвищої освіти та на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти.

Тестування на зазначені рівні буде поступово впроваджуватися з 2022 року.

Перелік спеціальностей та рівні освіти, за якими буде впроваджуватись ЄДКІ, також затверджено постановою КМУ.

Відповідно до порядку ЄДКІ може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання або в іншій формі та передбачати використання різних видів тестових та ситуаційних завдань, укладених відповідно до програми кваліфікаційного іспиту.

Зазначимо, метою кваліфікаційного іспиту є вимірювання та оцінювання результатів навчання, досягнутих здобувачем освіти за підсумками опанування освітньої програми.

Восени цього року заплановано апробацію ЄДКІ за спеціальностями 081 «Право», 293 «Міжнародне право», 281 «Публічне управління та адміністрування», 272 «Авіаційний транспорт».

З 2019 року тестування у формі ЄДКІ було лише для здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

Нагадаємо, при МОН створено Студентський проектний офіс – незабаром будуть затверджені положення та персональний склад.