Президія Громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України» із сумом сповіщає, що 23 червня 2022 року на 89-му році життя відійшов у вічність Герой України, Заслужений шахтар України, доктор технічних наук, професор, голова правління акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут гірничої механіки імені М.М. Федорова», директор Донецького науково-дослідного вугільного інституту, голова Наглядової ради ГО «НАН ВО України» ГРЯДУЩИЙ БОРИС АБРАМОВИЧ – видатний фахівець у галузі гірничої механіки.
Борис Абрамович народився 25 вересня 1932 р. у м. Дніпропетровськ. У 1951 р. закінчив середню школу із золотою медаллю та вступив до Донецького індустріального інституту, який закінчив у 1956 р., отримавши спеціальність гірничого інженера-електромеханіка. Протягом багатьох років плідно працював у вугільній промисловості – спочатку механіком дільниці, головним механіком шахтоуправління, начальником шахти у тресті «Красногвардійськвугілля», а потім із березня 1963 р. керував у комбінаті «Донецьквугілля» технічним управлінням. Працюючи заступником головного інженера комбінату, займався безпосередньо впровадженням нової гірничої техніки, комплексів з механізованими кріпленнями, прохідницькими комбайнами, організацією швидкісного проведення гірничих виробок та досягненням рекордних навантажень на очисні забої. З 1974 р. працював у Мінвуглепромі України першим заступником начальника Головного виробничого управління з видобутку вугілля. З 1975 по листопад 1976 рр. виконував обов'язки начальника Технологічного управління з видобутку вугілля. У 1977 р. був призначений начальником Управління техніки безпеки та промсанітарії Мінвуглепрому України, де пропрацював до ліквідації Міністерства. З 1975 до 1991 рр. – член Науково-технічної ради Мінвуглепрому СРСР. Вперше у світовій практиці на шахтах України було розроблено та впроваджено нові схеми провітрювання гірничих виробок, дегазації і використання шахтного метану, інгібітори для локалізації вибухів газу й вугільного пилу, а також підвищення безпеки та ефективності вибухових робіт, у створенні яких брав безпосередню участь Борис Абрамович.
У 1981–1991 рр. він був головою Комісії з провітрювання шахт України тощо. У 1986 р. Б.А. Грядущий брав активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Надавав допомогу при ліквідації аварії на шахті «Распадська» у Кузбасі.
У грудні 1989 р. обійняв посаду начальника гірничорятувального відділу Всесоюзного науково-дослідного інституту гірничорятувальної справи; був заступником директора цього інституту, членом НТС ГО Міноборони СРСР.
У різні роки керував та безпосередньо брав участь у ліквідації аварій та їх наслідків на шахтах: України, Естонії, Польщі, Чехії, Індії та інших країн. Неодноразово виступав на міжнародних конференціях в: Україні, Румунії, Естонії, США, Нідерландах, Франції, Польщі, Швейцарії, Німеччині тощо. Активно працював у підкомітетах ООН. Брав безпосередню участь у створенні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС) вугільної промисловості України та протягом 5 років був одним із її керівників.
Перу Бориса Абрамовича належать понад 250 наукових праць, він – автор 2-х відкриттів та багатьох винаходів. Широку популярність набули його монографії «Технічне обслуговування та ремонт шахтних стволів» (2 т.), «Технологічні схеми ліквідації шахт», «Вугільна промисловість». У червні 1968 р. Борис Абрамович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, а 1995 р. – доктора технічних наук. Був членом редколегії журналу «Вугілля України» та очолював редакційну колегію з випуску Збірників наукових праць НДІДМ ім. М.М. Федорова тощо.
Плідну виробничу, інженерну та наукову діяльність Бориса Абрамовича гідно відзначено багатьма урядовими та галузевими нагородами.
Глибоко сумуємо через відхід у засвіти висококваліфікованого науковця, організатора науки і техніки, прекрасного і вірного друга, який понад 70 років свого життя присвятив тяжкій напруженій праці на користь нашої України й адресуємо слова підтримки й співчуття родині, колегам, друзям та знайомим.
Вічна світла пам’ять!
Президія ГО «НАН ВО України»