Академік – секретар Відділення, академік Ю.М. Кузнєцов, представляючи доповідача – завідувача кафедри електромеханіки НТУУ «КПІ», д.т.н., професора Шинкаренка Василя Федоровича, зокрема, зазначив - «Василь Федорович сьогодні є відомим вченим у галузі електромеханіки і системології. Він започаткував нові наукові напрями, які знаходяться на передньому краї сучасної науки. У квітні поточного року, за ініціативою механіко-машинобудівного Інституту НТУУ «КПІ» відбувся науковий семінар, організований спільно з загальнотехнічним відділенням АНВОУ, де його публічна доповідь "Генетичні програми еволюції антропогенних систем" визвала великий інтерес серед присутніх спеціалістів, викладачів, аспірантів та студентів (http://kpi.ua/1322-2).  Враховуючи міждисциплінарну спрямованість досліджень, що проводяться в НТУУ «КПІ» під науковим керівництвом В.Ф. Шинкаренка, та зважаючи на їх вагоме значення для подальшого розвитку як вітчизняної, так і світової фундаментальної науки та університетської  освіти, вважаю за необхідне заслухати його доповідь на засіданні Президії, де сьогодні присутні провідні вітчизняні вчені, що представляють практично всі наукові напрями вітчизняної науки - гуманітарні, математичні, фізичні, суспільні, медичні, економічні,  аграрні, технічні та природничі галузі».

Свою презентацію В.Ф. Шинкаренко анонсував словами великого А. Ейнштейна – «Наука – це невпинна багатовікова робота думки звести разом за допомогою системи всі явища нашого світу, що пізнаються», які влучно відтворили основну ідею доповіді. В своїй оглядовій доповіді автор акцентував увагу присутніх на тенденції сучасного етапу розвитку науки, які характеризуються прогресуючою різноманітністю створюваних об’єктів, зростанням їх складності і збільшенням обсягів інформації, що їх супроводжують. Традиційні підходи і класичні моделі вже не задовольняють вимогам часу. Домінуючим науковим методом пізнання та дослідження складних систем стає системний підхід. Не знання, або порушення системних принципів при створенні складних систем, обертається  для їх творців, або незадовільним рівнем конкурентоспроможності, або техногенними катастрофами  і  незворотними втратами  екологічної рівноваги.

Універсальним критерієм, що визначає рівень системних досліджень є інтегральний принцип системності. Автор доповіді на конкретних прикладах, переконливо проілюстрував наявність системних законів природи, до складу яких належать і закони спадковості, які визначають структурну організацію і еволюцію як природних, так і антропогенних систем. Системну основу генетично організованих систем становлять періодичні системи, що породжують (Generative Systems), структурний базис яких містить генетичні програми систем – нащадків, як існуючих, так і генетично допустимих. Такі системи одночасно виконують функцію природної класифікації універсальних генетичних кодів і формою подання специфічних принципів збереження та інтегрального періодичного закону. Відкриття та пізнання породжувальних систем в конкретній галузі знань еквівалентно побудові нової теоретичної парадигми, що дозволяє здійснити перехід від фрагментарних знань, до системних, від еволюції що спостерігається, до стратегії генетичного передбачення і керованої еволюції.

В.Ф. Шинкаренко навів результати міждисциплінарного аналізу спільності прояву фундаментальних принципів (симетрії, гомології, самоподібності, парності, ізотопії, ізомерії, періодичності  та спадковості) в генетично організованих системах як природного, так і антропогенного походження (біології, хімії, електромеханіці, музиці, лінгвістиці та математиці), що підтверджують природу їх системності.

На думку автора доповіді, найбільш ефективною галуззю використання новітніх наукових досягнень має бути вища університетська освіта. Результати ефективності використання результатів фундаментальних досліджень В.Ф. Шинкаренко проілюстрував на прикладі науково-інноваційної роботи своїх студентів і аспірантів, які з використанням технології системного передбачення і методів спрямованого генетичного синтезу, виконують функції генераторів нових гіпотез, ідей та творцями перших генетичних банків інновацій. Генетично передбачені, синтезовані і розроблені, за останні роки, учнями конкурентоспроможні зразки нової техніки захищені десятками патентів і фактично стали першими в світі технічними пристроями, синтезованими і запатентованими на основі розшифровки їх генетичних програм.

Учасники семінару відзначили, що результати фундаментальних досліджень які вже отримано науковою школою В.Ф. Шинкаренка, мають важливе міждисциплінарне значення, так як відкривають перспективу нових наукових відкриттів та перенесення системних знань з можливістю реалізації методології генетичного передбачення в інших генетично визначених наукових дисциплінах.