Шановні колеги!

27 грудня 2017 року в м.Києві у Центральному будинку офіцерів Збройних сил України відбулася VII Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційний простір. Українські реалії: проблеми військової журналістики та освіти» за участю провідних науковців, фахівців інформаційної сфери, журналістів, громадських діячів України та інших країн світу.

Організаторами згаданої вище конференції виступили:
-    Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
-    Міністерство оборони України;
-    Всеукраїнська громадська організація «Академія наук вищої освіти України»;
-    Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка;
-    Всеукраїнська асоціація політичних наук;
-    Національна спілка журналістів України.

Проблематика конференції:

1.  Інформаційний простір України: стан та проблеми;
2.  Військова журналістика та освіта: завдання і перспективи
3.   Журналістські та освітні стандарти: виклики часу
4.   Захист і зміцнення національного інформаційного простору України
5.   Протидія інформаційній агресії  в умовах гібридної війни
6.   Професійні організації журналістів: шляхи співпраці

 Під час заходу було проаналізовано сучасний стан розвитку та захисту національного інформаційного простору в умовах російської інформаційної агресії, завдання забезпечення інформаційних прав і свобод людини та суспільства, розвиток журналістської освіти. Резолюція конференції додається (додаток 1).

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

 

Додаток 1

РЕЗОЛЮЦІЯ

VII Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційний простір. Українські реалії: проблеми військової журналістики і освіти»

Учасники VII Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційний простір. Українські реалії: проблеми військової журналістики і освіти», що відбулася 27 грудня 2017 року в Києві,  заслухавши та обговоривши доповіді журналістів, військовослужбовців інформаційної  сфери, науковців, представників державної влади і самоврядування, врахувавши підсумки роботи професійних та наукових зібрань, зокрема Міжнародних науково-практичних конференцій «Інформаційний простір. Українські реалії», Міжрегіональної науково-практичної конференції «Інформаційна реінтеграція Донеччини: реформа преси, розвиток телерадіопростору та інформаційної безпеки», що відбулася 16 – 17 листопада у Краматорську, констатують:

Події останніх років, передусім зовнішня, в тім числі інформаційна, агресія РФ проти України, зумовили громадянські та професійні виклики перед журналістськими організаціями, стали лакмусовим папірцем на фахову журналістську відповідність.

Журналісти, більшість з яких уперше опинилися в умовах екстремальних ситуацій, фактично війни й чужинської агресії, засвідчили високий професіоналізм та мужність, відданість принципам правдивості слова, чесну громадянську й патріотичну позицію.  Разом з тим випадки недотримання професійних стандартів під час висвітлення особливо трагічних  подій і обставин, як і намагання абстрагуватися від них, зайняти позицію «невтручання»,  невміння дати адекватну відповідь на чужинські інформаційні провокації, а то й загравання з агресором  в умовах неоголошеної війни, фактично сприяли ворожій пропаганді та дифамації, що, у свою чергу, підриває авторитет мас-медіа в українському суспільстві. Неконсолідованість журналістського середовища сприяє розмежуванню українського суспільства, що може мати серйозні наслідки не лише на інформаційному, а й на світоглядному рівні.

Національний інформаційний простір України продовжує перебувати під тиском сторонніх чинників, вплив яких посилюється, що увиразнюється, на думку учасників конференції, у цільовому послабленні українських ЗМК, в тім числі за допомогою  структур впливу, правових механізмів, ухвалення законів, що фактично дезорганізують національний інформаційний простір, послаблюють належну керованість та, відповідно, координованість дій мас-медіа в здійсненні державної політики в особливих умовах.

На жаль, жодна з українських професійних журналістських організацій не стала центром консолідації зусиль журналістів у справі захисту інформаційного суверенітету України і фахової протидії агресії у будь-якій формі, а також забезпечення інформаційних прав і свобод громадян та українського суспільства в цілому. Не сприяє виробленню адекватної позиції щодо інформаційної протидії російської агресії в умовах гібридної війни та налагодженню співпраці в цьому з державами демократичного світу іпримиренська позиція очільників деяких із організацій, яка дезорієнтує і «роззброює» журналістську спільноту.

Виклики часу потребують координації дій, визначення напрямів політики й позиції журналістських організацій щодо найактуальніших проблем суспільного життя, ситуації в професії, країні та поза ними.

Події останнього часу загострили також питання належної фахової підготовки журналістів для роботи в особливих умовах, необхідність удосконалення системи освіти військових журналістів, що, на думку учасників конференції, потребує розроблення програми цільової підтримки та розвитку військової журналістики.

 

Учасники Конференції, обстоюючи необхідність захисту інформаційного суверенітету Української держави, розбудови національного інформаційного простору, забезпечення інформаційних прав і свобод громадян України, вважають, що пріоритетними напрямами української політики в інформаційній сфері, завданнями журналістської спільноти мають бути:

 

1. Захист інформаційних прав громадянина і суспільства на отримання повної, достовірної,  суспільно значимої інформації. Забезпечення інформаційних прав та інтересів громадян України на тимчасово окупованих та таких, що зазнали впливу російської агресії, територіях України.

2. Протидія дифамації, дезінформації, маніпулятивному використанню ЗМК, що порушують інформаційні права людини і суспільства на отримання достовірної та неупередженої інформації.

3. Підтримка і захист журналістів та журналістських організацій, що зазнають стороннього впливу та тиску під час професійної діяльності.

4. Боротьба з депрофесіоналізацією журналістського середовища –  наслідком свідомої політики руйнування національного інформаційного простору.

5. Гуртування і координація зусиль журналістських організацій, спрямованих на захист національного інформаційного простору в умовах гібридної агресії  Росії. Боротьба з проявами шовінізму й тоталітаризму, спробами дестабілізації суспільного життя.

6. Координація зусиль журналістських організацій різних країн у справі протидії інформаційній агресії, дезінформації, використання маніпулятивних інформаційних технологій в умовах гібридної агресії, протидії проявам  шовінізму й тоталітаризму, порушення інформаційних прав і свобод людини та суспільства.

7. Поглиблення наукових досліджень щодо проблем розвитку і захисту національного інформаційного простору, підвищення ефективності співпраці журналістів і журналістських організацій в умовах глобалізаційних викликів та в умовах російської  гібридної агресії.

8. Проведення інформаційних кампаній, спрямованих на роз’яснення інформаційних загроз, маніпулятивних технологій, що порушують інформаційні права й свободи людини і суспільства, підтримка та поширення медіа-освіти.

9. Налагодження відкритого та конструктивного діалогу між владою та інститутами громадянського суспільства, журналістською спільнотою для забезпечення інформаційних прав, свобод, інтересів українського суспільства та держави.

10. Ініціювання правових рішень щодо захисту інформаційних прав людини та суспільства, спрямованих на захист національного інформаційного поля й протидію інформаційній агресії та експансії. Сприяння впровадженню продуманих реформ національного інформаційного простору, спрямованих на забезпечення інформаційних прав та інтересів громадян і суспільства, в тім числі в особливих умовах.

11. Протидія руйнуванню інформаційної структури України на догоду внутрішнім і зовнішнім економічно-політичним силам. Внесення змін до Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», що передбачать збереження Національної радіокомпанії України як окремої реорганізованої інституції в системі суспільного мовлення з особливим статусом національної установи та суб’єктності регіонального телерадіомовлення, що відповідає європейським традиціям та державній політиці децентралізації;

12. Інформаційне та інше сприяння реінтеграції окупованих, а також тих, що зазнали руйнівного впливу внаслідок російської агресії, територій України у спільний інформаційний, правовий та економічний простір держави.

13. Сприяння відновленню і вдосконаленню системи освіти військової журналістики, підтримка засобів масової інформації, діяльність яких спрямована на забезпечення інформаційних потреб військовослужбовців Збройних Сил України, інших оборонних та безпекових відомств.

14. Відродження історичної пам’яті українського народу, висвітлення забутих чи замовчуваних героїчних та трагічних сторінок минулого, пропагування сучасних досягнень і здобутків України.

 

У зв’язку із зазначеним учасники Конференції вважають за необхідне:

1.Звернути увагу на таке:

- необхідність подальшої розбудови і захисту національного інформаційного простору України, вжиття заходів ефективної протидії інформаційній агресії Росії, які б передбачали:

- консолідацію зусиль державних інституцій інформаційної сфери для вироблення єдиного плану протидії інформаційній агресії Росії в умовах гібридної війни, оперативного вжиття необхідних організаційно-правових та інших заходів з метою такої протидії;

- створення при Президентові України Інформаційної ради за участю фахівців інформаційної сфери, авторитетних журналістів, правників, громадських активістів, представників правоохоронних органів, інших експертів для вироблення рекомендацій і вжиття оперативних заходів щодо регулювання інформаційного простору в особливий період, забезпечення інформаційної безпеки в цілому, запобігання використання ЗМК з метою дифамації та маніпулювання громадською думкою, моніторингу звернень журналістських, наукових та інших професійних організацій з проблем інформаційної сфери та контролю за реагуванням на них;

- законодавче унормування інформаційно-частотного ресурсу як національного надбання поруч з іншими національними стратегічними ресурсами – надрами, землею, водою, повітрям, що  мінімізує його грабунок та стане запорукою національної безпеки;

- корегування процесу становлення суспільного мовлення та запровадження на законодавчому рівні спеціальної, обов’язкової моделі роботи національного телерадіомовлення в особливий період;

- внесення змін до Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», що передбачать збереження Національної радіокомпанії України як окремої реорганізованої інституції в системі суспільного мовлення з особливим статусом національної установи та суб’єктності регіонального телерадіомовлення, що відповідає європейським традиціям і державній  політиці децентралізації;

- створення механізмів, насамперед організаційних та інфраструктурних, для протидії інформаційній агресії Росії;

- недопущення розбазарювання матеріальних ресурсів (приміщення, обладнання тощо) державних та комунальних ЗМІ, що підлягають роздержавленню, використання таких ресурсів в інтересах розбудови національної інформаційної інфраструктури, насамперед з метою забезпечення інформаційного суверенітету та інформаційної протидії Росії;

- налагодження тісної співпраці з демократичними країнами у справі протидії інформаційній агресії Росії, створення спільних інформаційних платформ для проведення науково-експертних досліджень, викриття маніпулятивної інформаційної політики та дифамацій  агресора;

- законодавче урегулювання сфери інформаційного протиборства, правове унормування понять «інформаційне проникнення», «інформаційна анексія/окупація», «інформаційний деструктивний вплив», «інформаційне сприяння злочинній меті/організації» та інших термінів, перелік яких буде запропонований фахівцями та експертами;

- поновлення та вдосконалення системи освітньої підготовки військових  журналістів, безумовне забезпечення державного замовлення на підготовку фахівців військової журналістики та сфери інформаційної безпеки;

- внесення відповідних змін у законодавство щодо виключення з переліку ЗМІ, що підлягають роздержавленню, засобів масової інформації Міноборони України, інших силових відомств;

- законодавче збільшення квоти національного аудіовізуального продукту або музичних творів українських авторів і виконавців в програмах телерадіоорганізацій; посилення контролю й відповідальності теле- радіоорганізацій щодо дотримання ліцензійних умов програмної та мовної політики;

- створення механізмів системної підтримки національного  кіновиробництва та книговидання;  

- позбавлення державних звань і нагород журналістів, що стали на бік російського агресора-окупанта, ведуть антиукраїнську пропаганду, належали чи належать до незаконних збройних формувань на окупованій території;

2. Звернути увагу на цілеспрямоване використання окремих ЗМІ, зареєстрованих в Україні, для дестабілізації внутріполітичної ситуації,   здійснення антиукраїнської пропаганди, поширення маніпулятивної й деструктивної інформації з метою дискредитації України, українських військових та правоохоронців, в тім числі у справі протидії інформаційно-воєнній агресії Росії.

3. Ініціювати встановлення у Києві меморіального знаку (меморіальної дошки) у пам’ять, на пошану іноземних журналістів та літераторів – дослідників українських Голодоморів 1932 – 1933 років Герета Джонса, Роберта Конквеста, Джеймса Мейса та ін., підготувати відповідні звернення щодо цього до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації.

4. Підтримати ініціативу журналістських організацій щодо інформаційного сприяння Збройним силам України, підготовки  спеціалізованих видань про життя і ратні подвиги військовослужбовців, волонтерську допомогу українській армії.

5. Звернутися до журналістських організацій, усіх журналістів України, із закликом об’єднати зусилля із захисту інформаційних прав і свобод людини та суспільства, протидії російській інформаційній агресії.